Слід зазначити, що правове врегулювання питань, що стосуються військової служби українців здійснюється на основі Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 )» та згідно з Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008# ).
Які підстави передбачені для звільнення військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та мобілізованих резервістів під час дії воєнного стану?
Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, та військовослужбовці, які служать за контрактом можуть звільнитися з військової служби, посилаючись на одну із визначених пунктом 2 частини четвертої статті 26 Законом (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text) підстав:
- досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
- наявність висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
- набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
- наявність сімейних обставин чи інших поважних причин, у тому випадку, якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу.
Серед таких обставин і причин виділяють наступні:
- виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років;
- виховання дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я (Міністерство охорони здоров’я Украни), але якій не встановлено інвалідність;
- необхідність здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
- наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
- необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
- необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
- необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
- вагітність військовослужбовця-жінки;
- перебування військовослужбовця-жінки у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
Крім цього, звільнитися зі служби мають право військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років та один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років. Також, відповідно до Закону в умовах воєнного стану можуть розірвати контракт із Збройними Силами України за власним бажанням військовослужбовці з числа іноземців та осіб без громадянства.